додому Блог сторінка 7

«За коханням до Самбора»

Самбір – привітне містечко, яке особливо приваблює туристів мощами Святого Валентина. Реліквія знаходиться у маленькій скляній труні самбірської церкви Різдва Пресвятої Богородиці.  Тож, запрошую вас в подорож «за коханням» до цього провінційного куточка Львівщини. Дорогою послухаємо про любовні історії видатних українців. Дізнаємося, що шукали у своїх половинках Хмельницький і Мазепа, Шевченко і Франко, Леся Українка і Ольга Кобилянська….

Але будемо говорити не тільки про ванільні почуття. Віруючих людей Самбір приваблює також чудотворною іконою Самбірської Божої Матері, яка зцілює від різних хворіб. Тож їдемо і за здоров’ям)).

 У Самбора красива архітектура,  цікава історія. Чи знаєте ви чому на гербі цього містечка зображено оленя і яке відношення до цього має італійка Бона Сфорца? Хто був старостою міста і як це вплинуло на військовий похід поляків на Москву? Яке відношення до Самбора має засновник українського модерного театру  Лесь Курбас ?

На зворотній дорозі обов’язково завітаємо до Кульчиць-Шляхотських. А там не тільки музей уродженця цього села Петра Конашевича-Сагайдачного, там нас ще й почастують кавою за рецептом Юрія Кульчицького – творця першої у Відні публічної кав’ярні

Франко з присмаком солі

В цій поїздці у нас буде два провідника – реальний і віртуальний. В мандрівці завжди поряд буде Франко – в піснях, у поезії, в любовних історіях і карколомному детективному сюжеті його біографії – адже подорожуємо місцями Каменяра. Почнемо з Нагуєвич, які  стали початком і кінцем однієї історії життя – від малого Мирона до Великого Мойсея. Тут Франко з’явився на світ і тут сьогодні зберігається оригінальна посмертна маска письменника. Химерна дитина, довгоочікувана і дуже розумна, адже за 10 днів навчився читати українською, і з початкової сільської! школи вийшов зі знанням польської та німецької мов. А далі буде вивчення латини та грецької мови  у гімназії міста…ні …  «півтора міста»… -ще в часи Франка так називали Дрогобич. Чому? Дізнаєтесь під час екскурсії.

   В пошуках місць, пов’язаних з гімназійними роками Франка,  прогуляємось вулицею Панською, на якій жили найбагатші нафтові магнати Галичини.  Матимемо можливість оглянути одну з перлин українського дерев’яного зодчества – церкву св.Юри (ХVІІ ст.), в розписах якої пошукаємо неймовірні сюжети , наприклад, як Адам б’є Єву).  Зробимо селфі на фоні пам’ятника ректору Болонського університету – Юрію Дрогобичу. Фоном для пам’ятника буде найстаріший костел України. Відвідаємо одне з найстаріших підприємств Європи! – солеварний завод, в якому беззмінним способом вже 600 років добувають сіль. Може тому, сьогоднішня смачна візитка Дрогобича – СОЛЕНИЙ  ТОРТ та СОЛЕНА КАВА). Можемо обмежитись тільки цим екзотичним десертом, а можемо повноцінно пообідати, звичайно, за родинними рецептами Франка). Завершити насичений день пропоную театралізованою вечірньою екскурсією міською ратушею, завдяки якій, оглянемо Дрогобич з висоти пташиного польоту, пройдемося підземеллями  та дізнаємося  чи є в нашій групі відьма).

Крапелькове намисто (відео)

Запрошую на пошуки прикарпатських водограїв. «Зіграємо на струнах» 3-х з них.  Почнемо з найвищого – 17-ти метрового Манявського водоспаду, який захований від людської цивілізації, але все ж доступний для нас. Дорогою завітаємо до «Українського Афону» – Манявського Скиту. Саме тут, на кам’яній скелі, двічі з’являлась Богородиця. Той камінь і досі називають Блаженним.

Відпочивши в святому місці рушимо в пошуках 8-ми метрового Бухтівецького водоспаду. Він розташований в неймовірно красивому місці. Тут   чітко і ритмічно протягом мільйонів років Природа творила чудо-стіни, що досі є коштовним обрамленням срібним потокам  річки Бухтівець.

Ще всього 50 м. і…  перед нами найтихіший і найделікатніший зі всіх, які я коли-небудь бачила 10-метровий Крапельковий водоспад. Неймовірно ніжний, він наче запрошує заглибитися у його душу, щоб подивитися на світ Божий з іншого боку – через краплі води. І зрозуміти, що цей світ – неймовірно-прекрасний.

Гора Маківка

Є в українській історії події, які додають нам сили та віри в себе і в сьогоднішній час. Одна з таких подій відбулася навесні 1915 р. на горі Маківка.

Частини імперської російської армії, які вже бачили себе завойовниками Європи, сподівалися взяти нашу Маківку з одного ривка. Розвідка доповіла: гору  обороняють діти. Але взяти ділянку, яку тримали “діти”, не могли протягом кількох діб. Чому? Дізнаєтеся під час екскурсії .

Сьогодні на вершині Маківки стоїть 50 хрестів. Шкода, що не позначені назви сіл та міст, звідки родом хлопці, котрі сплять вічним сном  тут вже понад сотню років. ВІДДАМО ШАНУ ГЕРОЯМ. Послухаємо душевних стрілецьких пісень, а ще помилуємося прекрасними краєвидами, які залишились такими, як їх бачили захисники Маківки. Пейзаж має найдовшу пам’ять. Стій, дивись і слухай, відчуваючи гупання свого серця.

Карпатський Стоунгендж

Запрошую Вас у гущу темних лісів, де в тіні столітніх сосен цвіте казкова папороть. А чому туди? Тому, що саме там заховане МІСЦЕ СИЛИ – таємниче КАМ’ЯНЕ царство. Ви побачите чудернацькі скелі, які своїм  «профілем» нагадують лева, сфінкса, мамонта, відьму, а то серце чи кулак найвідомішого карпатського Робін Гуда – Олекси Довбуша.

Але ми не будемо шукати у Бубнищі  опришківських скарбів, бо їдемо за сакральною енергетикою,  яка завжди притягувала людей  до цього «Карпатського Стоунгенджу». Ще в часи язичества поміж скелями ходили процесії жреців, звучали шаманські бубни, зберігалися кам’яні таблиці з загадковими письменами. Більше того, і до сьогодні Бубниські скелі вважаються одним з центрів паранормальної активності.  Перевіримо?

Дорогою поговоримо про містичних  мольфарів, пройдемо стежкою  Довбуша, спробуємо протиснутися у щілину одного з кам’яних мішків, влаштуємо свято живота в справжній карпатській колибі. Подихаємо чистим гірським повітрям, пофотографуємося і… поїдемо в гості до Цариці Карпатського краю – чудотворної ікони Гошівського монастиря

«Один день з життя Адама і Єви»

Після вигнання з раю Адам та Єва попали … на Львівщину)). Не вірите? Запрошую на цікаву прогулянку тихим лісом  неподалік Миколаєва.  Погуляємо місцями, де  близько 45 тис. років тому жили найдавніші предки людини – неандертальці. Знайдемо їхнє  житло. Зовсім невелика печера – розмірами 5*5 м, з вигодами на вулиці, але багатоповерхова- неначе збудована на кістках велетнів. Дізнаємося  як жили  неандертальці, що їли, на що полювали, чому зникли. Але це ще не все.

Пройде багато часу і на наших землях оселиться слов’янське  плем’я білих хорватів. Та не просто оселиться, а збудує тут столицю. Запрошую вас відшукати її сліди у селі Стільсько. Зупинимося біля Дірявого каменю, де приносили жертву Богам, оглянемо Стільського Сфінкса,  подивуємося з маленьких помешкань (чи не хобіти там жили?) і дослідимо  7-тунельний язичницький храм. Цікаво?. Чекаю.

«Соляний шлях»

Хочете дізнатися звідки походить назва Галичина? А проїхатися маршрутом давньоруських торговців сіллю? Пропоную доїхати до самої митниці, де сплачували податки за сіль і отримували супровід через  лісисті карпатські перевали. І звали цю митницю – «ТуСтань».

Буде несправедливо говорити тільки про функції митниці, бо ж Тустань в першу чергу фортеця. УНІКАЛЬНА, як на свій час. Щоб оцінити це, піднімемося на  скелі, які були не тільки фундаментом, але й стінами твердині. Дізнаємося про цікаві знахідки, які засвідчують безперервний розвиток від жертовника язичеським богам (ІХ ст.)  до П’ЯТИПОВЕРХОВОЇ ! цитаделі (ХІІІ ст.). А хочете «політати» над цими скелями? Без проблем, головне залишити сили на   Кам’янецький водограй та містичне Журавлине озеро.

Звірський апетит гарантуємо!!

Ідеальна Жовква

Мить і ви вже у Жовкві, адже до неї  зі Львова всього 23 км. Вперед!!! і ви дізнаєтеся:  яке місто могло отримати статус ідеального? Чи багато було таких міст? Чому Львів колись називали містом біля Жовкви, а не навпаки (як сьогодні)?. Хто був власником цього містечка і що було девізом його життя ? А ще буде багато історій про кохання, адже в кожному поколінні власників Жовкви були щасливі шлюби. Я вас заінтригувала? Тоді гайда на екскурсію. Буде ще багато цікавинок, а після обіду ми з вами попадемо в природній заповідник, де серед густих лісів не тільки відвідаємо старовинний монастир, який пам’ятає ще козацьких гетьманів, але пройдемося стежинкою до  печерної церкви і чудотворного джерела.

Цікавитися історією та замками і не побувати у Жовкві –  грішно… За нами такого гріха не буде. Чи не так?

Середньовічні замки

Олеський замок
Олеський замок

Сідаймо у машину часу і… РУШАЙМО у СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.  Відвідаємо аж 3 замки. Олеський , Підгорецький і Золочівський – кожен взяв назву від містечка, в якому знаходиться. Це єдине, що у них є спільне, бо всі три замки збудовані в РІЗНІ часи, мали РІЗНІ функції, наслідували РІЗНУ моду. При цьому розміщені вони практично поруч.

Під час подорожі Ви матимете прекрасну нагоду зрозуміти еволюцію замкобудування –  від оборонних фортець до житлових  палаців. Ви дізнаєтеся, яку роль у появі кам’яних замків відіграли вікінги і татаро-монголи. Згадаємо про польського короля, який народився у Олеському замку (ХІІІ-ХІV ст.) і про  події, які супроводжували його народження.  Оглянемо найкрасивіший замок-палац – Підгорецький (ХVІІ ст.)та почуємо історії про його ПРИВИДІВ!  А в  Золочівському замку (ХVІ-ХVІІ ст.) пофантазуємо у тронній залі, подивимось куди ведуть таємні двері, дізнаємося як обігрівались приміщення та  як виглядали туалети у середньовіччі. І це ще не все. На останок…піднімемося на бастіони та загадаємо бажання біля МІСТИЧНИХ! каменів.

Звичайно, замки кілька разів змінювалися, перебудовувалися та навіть руйнувалися, але довкола них і досі витає дух романтичних лицарів і прекрасних дам. 

Підбори і бальні сукні будуть зайвими, а буйна фантазія та уява вітаються!!!