Львів- музей архітектури під відкритим небом. Не зачепило?.

Готичні нервюри, ренесансний руст, барокові капітелі. Відлякує?

Спробуємо інакше))

Хто ввів моду на зображення  оголеного тіла в скульптурі і хто наказав її «одягнути»?  Чому раннє християнство віддало перевагу інтер’єрній, а не екстер’єрній красі? Який важливий архітектурний винахід середньовічної Європи знижував ризик пожеж і що дало можливість робити в стінах величезні віконні отвори, не порушуючи стійкості всієї будівлі? Де у Львові можна побачити готику і чим вона відрізняється від неоготики? Як і чому хрестові походи змінили моду  в архітектурі і чому Майстри Ренесансу «зневажали» готику. Якою була філософія пишного бароко? І чому класицизм відмовився від його примхливої естетики? В чому ніжність сецесії і пристрасть модерну?…. Ми оглянемо об´єкти, що були створені за невеликий проміжок часу  і ті, які зводилися століттями, росли та розвивалися немов живі істоти… Гуляючи Львовом, Ви навчитеся розрізняти архітектурні стилі і отримаєте  відповіді на багато запитань ДОСТУПНОЮ МОВОЮ і в ЦІКАВІЙ ФОРМІ.

Культ Божої Матері, який панує у цілому християнському світі, не оминув і нашого міста. Тільки в межах найстарішої його частини є одразу 3 храми, названі на честь Успіння Богородиці. Як таке можливо? У Львові все можливо)). Вся справа в тому, що ці три храми належать різним гілкам християнства – католицькій, православній та давньо-східній. Відвідаємо ці святині, доторкнемося до їхніх реліквій, поговоримо про нюанси та наситимося енергією, намолених століттями, сакральних центрів Львова.

P.S. Львів – місто більше, ніж ста храмів. Його сакральну душу можемо продовжувати відкривати й у  інших культових спорудах.

А ви знали, що на каталонській карті ще 1375 р Львів позначений як важливий торговий центр – civitas Leo? А на французькій географічній карті 1492 року з усієї Східної Європи позначено і взагалі лише одне місто – Leopolis.)? Чому купці, які надавали перевагу дешевим водним артеріям і мали б оминати наше місто, називали його «портом двох морів».

Прогулюючись вищербленою львівською бруківкою, почуєте про  торгові площі та  ярмарки, про життя купців (львівських і не тільки), про вигляд торгового Львова, який мав свої особливості, власний фасон і стиль, якого нині вже і не побачиш. Ви будете здивовані, дізнавшись,  які ж продукти експортував середньовічний Львів, який подарунок з нашого міста  обов’язково везли своїм дітям іноземці, скільки століть проіснував перший львівський банк, яким користувалися всі торговці?. Я покажу Вам будинки, в яких жили  найбагатші львівські купці та  існували найвідоміші львівські торгові марки. Розкажу де у Львові продавали «гуманітарку», скільки продавців м’ясом було на одному з ринків і що у Львові називали «Кракідалами»? Якою була львівська   реклама  і чому ім’я власника першого рекламного агентства на площі Ринок асоціюється далеко не з цим видом діяльності.

Про злочинність і правосуддя, кримінальні хроніки і львівські буцегарні, про батярів та кіндерів, про вуличних диваків і безіменних нишпорок, про банківські спекуляції і торгівлю людьми, про школу кишенькарів та школу повій, про найбільш гучні вбивства та про найвидатніших юристів-міжнародників ХХ ст. Одним словом, львівські таємниці у детективних історіях.

Як часто під час прогулянки Львовом ми розглядаємо його кам’яні скульптури та барельєфи? Чому жодна з фігур не підписана? Бо наші предки і так знали хто перед ними).  А ви знаєте? А хочете дізнатися? Відчуйте себе експертом з релігійних символів і дізнайтеся чому Мойсей рогатий, і кого у храмі завжди зображали оголеними? Чи має «всевидюче око» немасонське пояснення? Чи можна у храмах знайти зображення демонів та примар? Чому ангели не завжди були крилатими і у чому символічність головного знаку християн? .

А цікаво які секрети скривали релігійні ордени, що мали свій “офіс” у Львові, та яким чином єзуїти пов’язані з ілюмінатами, а бернардинці з тамплієрами?

Приходьте за новою порцією знань про “втаємничений у символах” Львів. Бо світ повний демонів, а знання- це світло у пітьмі).

Чи знаєте Ви, що від початку свого існування наше місто було фортецею? А скільки облог вона витримала і які були найчисельнішими? Які розміри мала ця фортеця і скільки ліній оборони? Чому зникла з міського пейзажу, та чи можна віднайти її сліди в сучасному місті.

Поговоримо чи любили львів’яни воювати і як та де проходили «курси самооборони». Чому місто часто утримувало різноманітні військові підрозділи, які, замість захищати, проїдали його бюджет. Яким чином Львів захопили шведи і чому вони так далеко ходили. Як ми виплачували військові контрибуції і як економили… завдяки хабарам.  Пошукаємо ядра 17 ст., які, так і не вибухнувши, сьогодні декорують стіни храму.  Поряд знайдемо снаряд часів україно-польської війни 1919 року, бо ж нескореним Львів був не тільки у середньовіччі, але й в новітній історії. Поговоримо про те, внаслідок якої військової події вперше на ратушу був піднятий жовто-блакитний стяг і який замах на вбивство пам’ятають ратушеві леви. Згадаємо події німецької окупації і вклонимося сучасним героям…

 Одним словом –  ПРО ВІЙНУ І МИР  на берегах Полтви.

АДАМ в раю жив весело і безпечно, то ж Бог вирішив додати йому турбот – створив йому ЖІНКУ… Потім ЇЙ стало нудно… Потім ЇХ вигнали з раю. Потім…ви все одно не повірите)))…Але їхні нащадки і досі живуть у нашому місті.  Про любовні пригоди «Адама» і «Єви» у #ПросякнутомуОсновнимІнстинктомТимчасовоБожевільномуЛьвові.

Поговоримо про найромантичніші історії та найідеальніші шлюби; про вбивства на ґрунті ревнощів і як при цьому можна було «вийти сухим з води»; про найхитріших коханок і найвідоміших жиголо. Львів переконає, що можна померти через любов і нагадає, що тандем ” зятя і тещі” завжди був конфліктним.  Поміркуємо хто в середньовічному дуеті “чоловік і коханка” був більше винним. Можемо згадувати виключно жіночі історії, а можемо – тільки чоловічі. Але найсмачнішим все ж буде справжній львівський «романтично-еротичний коктейль».  

Хочете про львівську каву?  А може про львівське пиво? А може про львівські солодощі чи знамениті наливки? А може про все вище-перелічене в одній екскурсії? Чому б ні…. Будемо пробувати Львів «на смак».