Протягом століть було створено безцінний іконографічний спадок , зв’язаний з стражданнями Ісуса . Але я не буду Вас знайомити з шедеврами світового мистецтва. Я покажу Вам всього 11 картин з циклу «Страсті Христові» , створені відомою ,(але несправедливо забутою більшістю), українською маляркою Оленою Кульчицькою. Перша світова війна змусила її емігрувати до Відня. І там, відчуваючи тугу за рідним домом, художниця створила цей цикл у дусі УКРАЇНСЬКОГО модерну. Оцініть її роботи, хоча б через комп’ютер, і порозмірковуйте над Стражданнями Божого Сина.
Вербна неділя -останній день земного торжества Христа. В понеділок починається Страстний тиждень– “фінішна пряма”
В неділю– всі вітали прихід нового Царя. В п’ятницю – кричатимуть «Розіпни». Але про все по-порядку.
В понеділок -Ісус приходить до входу в Храм і перекидає столи купців, обурений тим, що вони торгують у «домі Отця мого». Вигнання торговців з храму, найімовірніше, тільки прискорило його смерть…
У вівторок, поки Ісус проповідує в Єрусалимі, Юда Іскаріот торгується з можновладцями про ціну своєї зради. Попросить 30 срібляків. Чи багато це? Ціна раба.
Про середу Біблія не пише жодного речення, можливо тому наступний день такий насичений. І починається вечір четверга просто приголомшливо- Ісус миє ноги учням…У той час миття ніг вважалося ознакою гостинності, але таку брудну роботу доручали рабам. Мені важко передбачити реакцію учнів на те, чому їхній Пан поводиться як слуга? Та Ісус відкриє їм свій задум, закликаючи вчинити те саме одне одному. Бо йдеться не про панування, а про рівність.
1. Олена Кульчицька. Таємна вечеря.
А потім вони сядуть до Тайної вечері. З неї і почалися справжні страждання, адже Син Божий усвідомив реальне наближення останніх годин перебування на землі. Бо Ісус зрозумів, що учні все ще думали про Його царювання. Вони ще ділили між собою місця біля Його престолу і просили, щоб він їм дозволив сидіти якнайближче. І, чи не найстрашніше, – Ісус усвідомив, що один з них зрадить Його. На кого з тих учнів схожі ми?
2. Олена Кульчицька. Христос на Оливній горі.
У всіх картинах цього циклу темний фон. Але тут – це не просто тло. Це ніч.
Після Тайної вечері Він з трьома найближчими учнями приходять в Гефсиманський сад. І тут, Ісусовий настрій майже миттєво змінюється– він стривожений, він вельми наляканий, він до болю вражений. Він відчуває, що смуток його такий сильний, що може убити його. Про це він розказує найближчим учням, так само як і ми часто свої болі і страхи відкриваємо тільки наодинці з близькими людьми. Ви уявляєте- спокійний учитель, який допомагав їм перед страшними біснуватими, під час жахливої бурі на морі, коли сила народу просила харчів – тепер визнає свій страх. Я думаю, учні з жахом вислухали ці слова. Ісус просить їх чувати з ними, і, припавши до землі, починає молитися. Можливо це просто традиція Старого завіту, а, можливо, це наслідок інтенсивного стресу, але Ісус ПРИПАДАЄ до землі. Подивіться як реалістичо художниця передає цей момент. Наче упав, розчавлений печаллю – “Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу”. Він не хоче, він боїться, він чесний перед нами. “Віддали цю чашу” – це правдиве людське прохання. Але що ми чуємо далі? «Та не що я хочу, а що ти». Ось свідчення Ісусової Божественності. Людська особа поєдналася з Божою волею, а Божа особа – виявляє людські почуття.
Після молитви Ісус вже не той чоловік, що падає на землю з горя. Тепер, коли молитва зробила своє діло, Він видається майже новою людиною. Він повертається до учнів, а вони… сплять. “Ти спиш?- питає він Петра. Не зміг витримати і години?. Моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе». Тричі він відходив і повертався, і тричі вони спали. Контраст між Ісусом і учнями дуже гострий. Ними править тіло . Ісусом править Дух.
3. Олена Кульчицька .”Зрада Юди”
Найвідоміша зрада в історії людства. “Поцілунку не дам тобі, як Юда”,-говоримо ми у молитві. Але скільки разів ми глумилися , топтали і зневажали його Заповіді, а значить зраджували Його.
4. Олена Кульчицька. Христос під тягарем хреста.
А ви бачите хрест ?
Дуже нетипове зображення. І цим ще цікавіше.
“Чому Ісус тричі падав під хрестом? Можливо, це був навіть не хрест, а перекладина для нього. Той , хто більшу частину свого життя працював теслею,- мав би бути міцним. Той, хто останні три роки свого життя проповідував безперестанно і так багато, що не завжди був час на їжу – мав би бути витривалим. Чому він тричі падав? Бо цей хрест – це наші гріхи. І їх так багато, що вони кидають на брудну землю Божого Сина.
Я думаю, ви всі зрозуміли, що цей потворний чоловік за Ісусом – це збірний образ наших потворних гріхів.
5. Олена Кульчицька . Христос посеред натовпу.
І знову – без хреста, але в червоній накидці.
Євангелія описують, як вояки глумляться з Ісуса, прикрасивши його символами царської сили і влади – терновий вінець та червоний плащ. Я дивлюся на цю ікону і розумію: Він направду Цар, хоча вояки і люди, що зараз довкола, цього і не знають.
Тому й глумляться. Навіть відчуваєш слова -:Ну-ну!; Гей, Ти, спаси себе з хреста; Інших спасав, спаси себе самого; Зійди з хреста, коли ти цар юдейський…
Може ми схожі на тих байдужих солдатів, що стояли біля нього на варті. Може ми схожі на Петра, який ховався у натовпі, згораючи від сорому та горя, бо у важку хвилину зрікся свого Вчителя. Може ми схожі на ту юрбу, що проходила дорогою і насміхалася над умираючими?. А може ми схожі на розбійників, що страждали поруч. Один з них – сповнений лише злими почуттями, а інший -щось зрозумів і ,помираючи, сказав: «Пом’яни мене Господи, коли прийдеш у Царство Твоє».
Натовп скаженіє, а Ісус мовчить. Найімовірніше, Він ледве міг дихати. Але є ще одна причина. Він вже все сказав, усе зробив, усьому навчив, відчинив двері – і замовк– Він вказав нам дорогу життя і тепер Безмовно чекає волі кожного з нас. Для нас мовчання з хреста – це і докір за людську зневіру і заклик підбадьорення. Бо ми знаємо, що той, хто мовчить на хресті, насправді є Тим, хто спасає.
6. Олена Кульчицька. Зняття з Хреста.
А може ми уподобимося тим, що залишилися біля хреста, хоч це було гірко і страшно, і небезпечно?. Але вони не залишили Господа і нас просять перебувати завжди з ним.
І знову темний фон. Як тонко Олена Кульчицька нагадує нам страшні деталі. Євангелія повідомляють, що Ісус помер за кілька годин. Відповідно до Марка, Його розіпнули о 9 годині ранку, небо захмарилося в обід, і він помер о третій годині дня.) Темрява тривала від обіду до Ісусової смерті.
7. Олена Кульчицька. Положення до гробу.
Як скаже пізніше св.Павло, ми маємо Бога, що не тільки розуміє наші страждання, але й спізнав їх. Ісус вчинив стільки, скільки міг. Все скінчилося. Тепер Він віддав Духа в руки свого Отця. Він віддав своє тіло. Він віддав все…щоб ми жили. Без гріха.
P.S. Ще тоді, в Гефсиманському саду, Ісус усвідомив і ПОВІРИВ, що воля його Отця це не його смерть, а його перемога над смертю. А значить- Ісус від неї не втече (хоча міг би), він приймає її. Він відповідає «Так» на прохання Бога, як свого часу сказала «Так» його Мати (пам’ятаєте Благовіщення?). Але чомусь, коли дивишся на її багатостраждальну постать, здається , що у своїй молитві в Гефсиманському саду він думав і про свою матір, питаючи «Я вип’ю цю чашу, але чи мусить її випити вона?»
Виглядає, що все закінчилося похороном… Але…
Дякую Фотографії Старого Львова за дозвіл на використання робіт Олени Кульчицької, опублікованих на їхньому сайті.
[…] Страсті Христові. Олена Кульчицька. Частина 1. […]