Продовжуємо вивчати рідні терени. Цього разу для нас відкривається ЯВОРОВА БРАМА.
Їдемо туди, де з давніх-давен шуміли густі яворові ліси. Поговоримо про особливий стиль та характер Яворівщини. Дізнаємось чим він вирізняється на теренах Львівщини, як виглядає та як смакує. Побачимо яворівську вишивку, розмалюємо яворівську забавку, скуштуємо яворівський пиріг.
Яворівщина – це край видатних особистостей. Саме у Яворові вперше в Україні!!! з’явився пам’ятник композитору Михайлу Вербицькому; є музей уродженця райцентру письменника Осипа Маковея. То ж без музики та історій про кохання наша мандрівка ніяк не обійдеться.
За народним повір’ям, явір-клен – символ цього краю – є благородним деревом, що освітлює душу і помисли та оберігає від темних сил. Може тому ця земля нам дала неймовірно чисту людину – митрополита Андрея Шептицького. Ми запланували відвідування його родинного гнізда- село Прилбичі. То ж походимо його стежками, подихаємо його повітрям, подивимося на його краєвиди, наситимось його енергією, помолимося біля його ікон. А віртуальним провідником на малій батьківщині митрополита буде його МАМА))
А потім буде ще одне село – Страдч – село паломництва, відпущення гріхів, мальовничих краєвидів та соснових лісів. У часи Русі неподалік села знаходився другий після Києво-Печерської лаври підземний монастир на території сучасної України, молитва вперше вознеслася тут до неба ще в далекому ХІ ст. Ба більше, Страдецька Хресна дорога отримала від Папи Римського значення Єрусалимської Хресної дороги.
З чистою душею повернемося до Львова десь до вечері).
