«Як збудувати рідну хату».
Які асоціації виникають у вас при слові ХАТА?
Впевнена, що це не «палац», але і не «избушка на куриных ножках». Це щось міцне, добротне, дуже-дуже рідне і дуже-дуже українське – велика піч, хліб на столі, ікони на покутті, діди-батьки-діти-внуки… ХАТА -це український всесвіт, це гени, закодовані у вишиванці, це мова – як кордон нації . І саме цю ХАТУ вчив нас будувати митрополит Андрей Шептицький, чиє день народження святкують сьогодні ВСІ українці. Я не помилилась- ВСІ, хто вважає себе справжнім українцем. І не має значення до якої конфесії належить твоя церква, і в якій частині країни знаходиться твоя домівка. Бо ХАТА в розумінні Шептицького – це ВСЯ УКРАЇНА.
Пастирське послання, яке мене наштовхнуло на сьогоднішні роздуми, Андрей Шептицький писав у ще складніший, ніж сьогодні час. Грудень, 1941. Друга світова війна і страшні амбіції людиножерів – Гітлера та Сталіна. Це час ненависті, а він закликає до любові, це час розколу, а він закликає до єдності, це час, коли українцям в черговий раз відмовляють в державності, а він закликає будувати власну ХАТУ, і роздумує про людей, які в ній живуть, про громади, які вони творять, про лідерів, що їх ведуть за собою.
За ФУНДАМЕНТ ХАТИ він пропонує ХРИСТИЯНСЬКІ ЧЕСНОТИ. Бо коли їх немає, «то на поверхню суспільного життя висуваються одиниці, нездібні бути провідниками, які тим самим приносять радше шкоду, ніж користь, бо замість дбати про загальне добро, вони шукають тільки заспокоєння свого власного самолюбства… А що не можуть до того самолюбства признатися, мусять свій провід сперти на обман, на брехню, на публічну “опінію загалу”, яку самі через пресу викликають і обробляють…» Коли християнська мораль відсувається на задній план, то «провідники» ґрунтують виборчий успіх на брутальній бездушній технології, і замість вести народ шляхом прогресу, пропонують зовсім інші мізерні ідеї. І розвиток «замінюють демагогічними закликами, волю заміняють пристрастю, пристрасть доводять до шалу, усяке право заступають силою, зі своїх примх роблять обов’язкові для всіх закони, оборонців права і справедливості представляють фанатиками. Ніякої об’єктивної критики не сприймають…Замість давати народові мудрий провід,… вводять у суспільне життя роздори, домашні війни, нічим необмежену партійність і відзначаються шаленою захланністю на гріш, безсоромним хабарництвом, легковаженням людської одиниці, безнастанним попранням всіх її прав, безмірним бажанням у все мішатися, все по своїй фантазії порядкувати, крайньою нетерпимістю навіть проти братів – і незрозумілою ненавистю до всіх, що їх противниками називають».
Здається, що то написано сьогодні. Аж страшно. Але читаємо далі.
СТІНИ ХАТИ – це ЄДНІСТЬ її МЕШКАНЦІВ.
«Український народ є одним народом. Що ж робить якесь число людей одним народом? Передовсім мова. Всі, що по-українськи говорять або, що вважають українську мову за рідну, будуть складати український народ».
Без коментарів.
ДАХ ХАТИ – це СВОБОДА ВИБОРУ, яку дарував нам Бог. Але, перефразовуючи митрополита – коли немає християнської моралі, то свобода стає анархією, яка веде до нужди і руїни, а погана демократія веде до демагогії. Пророчі слова. Як і розуміння Шептицьким, що в кожного з нас своє бачення цієї держави. «Треба вивчати доцентрові та відцентрові тенденції. Треба робити все, щоб посилювати елементи єдності й усувати елементи роздору». Бо ключ до перетворення України знаходиться в ній самій.
А може вартує прислухатись до митрополита і зрозуміти, що яку політичну систему координат ти б не обрав, важливо зберегти свою українську ідентичність, яка буде і монолітним фундаментом і міцними стінами. І тоді, які б вітри – чи то західні, чи то північні – не пролітали мимо, вони не зірвуть з нашої спільної ХАТИ дах.
Єднаймося, бо в єдності сила нації.
